Електронний пропуск забезпечить громадянам зручний перетин кордону в зоні АТО
За рішенням Ради національної безпеки і оборони України, а також із метою обмеження руху людей та вантажів через лінію розмежування, в зоні проведення АТО визначено 7 пунктів пропуску для в’їзду та виїзду з окупованої території.
Зокрема, за напрямами: «Луганськ-Щастя-Новоайдар», «Луганськ-Станиця Луганська-Широкий», «Фащівка-Дебальцеве-Артемівськ», «Горлівка-Артемівськ», «Донецьк-Курахове», «Донецьк-Маріуполь (через Волноваху)» та «Новоазовськ-Красноармійськ-Талаківка-Маріуполь».
Відповідно до Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію розмежування у межах Донецької та Луганської областей, в’їзд на неконтрольовану територію та виїзд з неї громадян України та іноземців (осіб без громадянства) здійснюється за умови пред’явлення паспортних документів, що посвідчують особу, та дозволу (перепустки). Оформлення перепусток здійснюється Координаційними центрами, що створені при управліннях (відділах) МВС районів у містах: Старобельськ, Дебальцево, Велика Новосілка, Маріуполь.
Умовами для отримання пропуску для громадян України є: проживання на неконтрольованій (контрольованій) території персони, яка бажає в’їхати на цю територію, або її близьких родичів чи членів сім’ї, що підтверджується документами, виданими уповноваженими державними органами України; розташування місця поховання на неконтрольованій (контрольованій) території близьких родичів чи членів сім’ї, що підтверджується документами; смерть близьких родичів або членів сім’ї на неконтрольованій (контрольованій) території, що підтверджується документами; право власності на об’єкти нерухомості, які знаходяться на неконтрольованій (контрольованій) території; необхідність участі в забезпеченні національних інтересів України з метою мирного врегулювання конфлікту або з гуманітарних питань тощо.
Проте, у пропуску може бути відмовлено у разі подання підроблених документів, неправдивих відомостей різного характеру і у випадку, коли особа створює загрозу: національній безпеці держави або охороні громадського порядку, забезпеченню охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають на території України.
З настанням весни пасажиро-транспортний потік у контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) на лінії розмежування у зоні проведення АТО нарощує свою інтенсивність, а тому потребує посилення контролю з перевірки транспорту та фізичних осіб. Так, раніше, аби перетнути цю межу, доводилося оформляти паперовий пропуск, а тепер достатньо мати при собі документ, що засвідчує особу, та особистий номер, який видається при оформленні електронного пропуску. Якщо у вас — паперовий пропуск, обов’язково перед поїздкою поміняйте його на електронний, оскільки з паперовою перепусткою через кордон АТО вас можуть вже не пропустити.
Отже, оформити електронний пропуск для перетину лінії зіткнення можна самостійно через «Реєстр дозволів для переміщення осіб у районі проведення АТО» Служби безпеки України на сайті: urp.ssu.gov.ua.
Як повідомили Укрінформу в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру (Центр), з початку 2016 року зареєстровано близько 150 звернень щодо перетину ділянки адміністративного кордону з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим та лінії розмежування з районами проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях.
У більшості звернень порушувалися питання отримання перепустки для в’їзду-виїзду із зони проведення АТО, правил перевезення неповнолітніх дітей, особистих речей, продуктів, а також переміщення пасажиро-вантажного транспорту. Були звернення, в яких громадяни скаржилися на графік роботи блокпостів та дії військовослужбовців при проведенні перевірок. Усі ці звернення, відповідно до тематики, надсилаються на розгляд Адміністрації Державної прикордонної служби, Державній фіскальній службі, Національній поліції та Донецькій і Луганській обласним військово-цивільним адміністраціям.
Так, вимушена переселенка, яка нині мешкає в м. Краматорськ Донецької області, зателефонувала на урядову «гарячу лінію» та поскаржилася на тривале оформлення їй електронної перепустки, через відсутність якої вона не може провідати бабусю, яка залишилася у м. Горлівка, на непідконтрольній території. Жінка прохала пришвидшити оформлення документа, оскільки не може іншим чином довідатися про стан старенької.
Звернення громадянки передано територіальному відділу Головного управління Національної поліції в Донецькій області для термінового реагування.
Пенсіонерка, інвалід II групи, з м. Макіївка Донецької області звернулася на урядову «гарячу лінію» щодо вирішення питання із перепусткою для виїзду до Одеси, де її очікували на планову операцію з ампутації стопи. Літня жінка намагалася отримати потрібну інформацію у телефонному режимі в Координаційному центрі м. Краматорськ, проте телефони там не відповідають. Скаргу пенсіонерки було направлено до Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Донецькій області для сприяння в отриманні необхідної допомоги.
Переселенка з АР Крим, яка нині мешкає в Херсонській області, зателефонувала на урядову «гарячу лінію» з проханням допомогти вимушеним мігрантам у перетині кордонів, адже на пунктах пропуску нині не пускають вантажні автомобілі з особистими речами для виїзду з окупованої території. Жінка переконана, що людям (а таких чимало) було б легше адаптуватися на материковій Україні, якби вони могли перевезти хоча б частину своїх статків, а не очікувати постійно допомоги від держави та волонтерів.
Фахівцями Центру громадянці були надані роз’яснення згідно з законодавством, а її звернення передано Департаменту охорони державного кордону Державної прикордонної служби України для оперативного реагування.
За період з 13 по 19 травня 2016 року на урядову «гарячу лінію» надійшло 52 тисячі 835 дзвінків, а також 651 звернення зареєстровано через Інтернет.
Урядова «гаряча лінія» працює цілодобово за номером: 0-800-507-309 (безкоштовно зі стаціонарного телефону).
Для постраждалих під час Революції Гідності діє спеціалізована «гаряча лінія» за окремим номером: 0-800-505-607.
Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.
Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044)284-19-15.
Киянам надається прямий телефон «гарячої лінії» за коротким номером: 15-45 або за міським номером: 284-19-15.
Оформити звернення можна також через веб-сайт Центру за адресою: www.
ukc.gov.ua.
Аналiз Проекту Закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» (реєстр. № 7163)
станом на 15.01.2017
АНАЛІЗ
Проекту Закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» (реєстр. № 7163)
Фінальний текст проекту закону № 7163 до другого читання, що був оприлюднений на сайті Верховної Ради України, відрізняється від того, що був затверджений профільним Комітетом з національної безпеки та оборони, і, наразі, містить такі основні положення:
1. Зазначається, що Україна не визнає тимчасову окупацію Російською Федерацією частини території України (абз. 8 Преамбули). Хоча метою Проекту є визначення особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.
2. Тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день ухвалення цього Закону визнаються частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний ефективний контроль (ч. 1 ст. 1 Проекту). Проте у доктрині міжнародного права не використовується термін «загальний ефективний контроль». Окрім цього, текстом законопроекту не передбачено, хто і за якою процедурою повинен визначити, що на частині території України встановлено «загальний ефективний контроль» органами Російської Федерації.
3. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, визначаються Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України (ч. 2 ст. 1 Проекту). Однак таке повноваження Президента України не випливає із положень Конституції України, зокрема статті 106, в якій міститься вичерпний перелік повноважень Президента України і пункт 31 якої передбачає, що Президент України здійснює повноваження, визначені Конституцією України.
А це свідчить про неможливість розширення цього переліку повноважень законом.
4. Норма про відповідальність Російської Федерації сформульована таким чином, що Російська Федерація несе відповідальність за моральну та матеріальну шкоду, завдану державі Україні, органам влади та органам місцевого самоврядування, фізичним та юридичним особам. Проте не вказаний ані період, ані умови спричинення такої шкоди, ані територія (ч. 4 ст. 2 Проекту). Крім того, покладення будь-якої відповідальності на іншу державу не в рамках міжнародного договору і не в порядку притягнення до міжнародно-правової відповідальності не має сенсу і не породжує будь-яких правових наслідків.
5. Застосування Закону України «Про забезпечення прав та свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території» (який наразі стосується виключно території тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя) у частині регулювання правочинів та реалізації прав осіб, розповсюджується на ТОТ в межах Луганської та Донецької областей (крім порядку в’їзду-виїзду та визначення територіальної підсудності судових справ) і допускається з «урахуванням необхідних змін» (mutatis mutandis).
Водночас незрозумілим залишається, які саме зміни будуть внесені в цей закон і чи будуть вони дійсно враховувати інтереси мешканців ТОТ в межах Донецької та Луганської областей. Також варто звернути увагу, що положення стосовно того, що «реалізації прав суб’єктів … поширюється з урахуванням необхідних змін (mutatis mutandis) на тимчасово окуповані території України…» не відповідає вимогам щодо якості законів у контексті верховенства права (стаття 8 Конституції України), зокрема його елементу «юридична визначеність», яка вимагає, щоб норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (ч. 8 ст. 2 Проекту). Крім цього, частина 2 статті 6 проекту закону також передбачає, що особливості реалізації інших прав і свобод цивільного населення та вчинення правочинів на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях визначаються законами України, при цьому зі змісту норми не зрозуміло, про які саме «інші» права та свободи йдеться.
6. Особи, які беруть участь у збройній агресії Російської Федерації або залучені до участі в окупаційній адміністрації Російської Федерації, несуть кримінальну відповідальність за діяння, що порушують законодавство України та норми міжнародного гуманітарного права (ч. 9 ст. 2 Проекту). При цьому, притягнення до кримінальної відповідальності, відповідно до запропонованої депутатам редакції, повинно наступати не за вчинення злочину, як це передбачено нормами Кримінального кодексу України, а за будь-які порушення законодавства України, що порушує ст. 3 Кримінального Кодексу України, відповідно до якої Законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Що стосується кримінальної відповідальності за порушення норм міжнародного гуманітарного права, то дана галузь міжнародного права, як і інші його галузі регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права, до яких не відносяться фізичні особи.
У випадку порушення норми міжнародного права, відповідальність несе держава, як його суб’єкт. Крім того, проектом закону не визначається, за порушення яких саме норм міжнародного гуманітарного права повинна наставати кримінальна відповідальність.
7. Передбачається, що Порядок в’їзду осіб, переміщення товарів на ТОТ Донецької та Луганської областей та виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, повинен встановлюваться відповідно до цього Закону (частина 3 статті 6 Проекту). Проте законопроект, не визначивши загальних підходів у врегулюванні цього питання, вказав, що «порядок в’їзду осіб, переміщення на тимчасово окуповані території у Донецькій і Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій визначається Кабінетом Міністрів України» (ч. 3 ст. 10 проекту). При цьому, однак, дозволив Командувачу об’єднаних сил ігнорувати нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, надаючи йому повну і беззаперечну дискрецію у питанні в’їзду та виїзду осіб з тимчасово окупованої території Донецької і Луганської областей (ч.
2, 4 ст. 10 Проекту).
8. На Кабінет Міністрів України, задля захисту прав і свобод людини і громадянина, покладається обов’язок «вжиття необхідних заходів для створення міжвідомчого координаційного органу з метою узагальнення правової позиції держави у питанні відсічі та стримування збройної агресії РФ» (абз. 4 ст. 6 Проекту). Законопроект не визначає ані повноваження, ані конкретні цілі, склад цього міжвідомчого органу.
9. Законопроектом вводяться нові поняття для означення певних територій — окрім ТОТ, з’являються «райони бойових дій» та «зони безпеки, прилеглі до району бойових дій». Проект передбачає надання органам сектору безпеки і оборони, іншим державним органам України спеціальних повноважень, необхідних для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (п. 2 ч. 1 ст. 8 Проекту). Проте, ця норма не відповідає вимогам ст. 8, ч. 2 ст. 19 Конституції України, оскільки не містить вичерпного переліку та обсягу повноважень органів державної влади та їх посадових осіб, а також способу їх здійснення.
До того ж, незрозуміло, який саме орган чи посадова особа буде наділяти такими «спеціальними» повноваженнями, та хто і в якому порядку буде контролювати їх здійснення. При цьому, чітко не зазначено, що згадані військові формування можуть використовуватися лише у межах району здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та лише у період здійснення таких заходів.
10. Загальне керівництво силами та засобами Збройних Сил України, інших військових формувань, МВС, Національної поліції (НП) України тощо, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації безпосередньо у Донецькій та Луганській областях здійснює Командувач об’єднаних сил, який призначатиметься Президентом України. При цьому Командувач об’єднаних сил свої повноваження реалізує через Об’єднаний оперативний штаб ЗСУ.
Повноваження Командувача та Об’єднаного штабу визначаються також Президентом України (ст. 9 Проекту). Таке розширення кола повноважень Президента України суперечить приписам ст. 106 Конституції України, згідно з яким повноваження Президента України можуть визначатися лише Конституцією України.
11. У зонах безпеки, прилеглих до району бойових дій, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів та особи, залучені до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, отримують досить широке коло повноважень. Серед них — застосування зброї та спеціальних засобів — щодо осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення, або інші дії, що перешкоджають виконанню «законних вимог», або вчиняють дії, пов’язані з несанкціонованою спробою проникнення в район здійснення зазначених заходів; затримання та доставляння до органів НП; перевірка документів у громадян та посадових осіб, а у разі відсутності документів — затримання їх для встановлення особи; здійснення особистого догляду, огляду речей, транспортних засобів; право тимчасово забороняти або обмежувати рух транспортних засобів і пішоходів на вулицях і дорогах; право входити (проникати) в житлові та інші приміщення, використовувати транспортні засоби осіб тощо (частина 6 статті 10 Проекту).
Наділення такого широкого кола суб’єктів додатковими повноваженнями без введення ефективних механізмів стримування та контролю може привести до масових порушень прав людини за межами тимчасово окупованої території, тобто на підконтрольній Україні території.
12. Проект передбачає, що прийняттям цього закону Верховна Рада України схвалює рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань для стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях і забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях (п. 1 ст. 11 Проекту). Це фактично означає надання Президенту України права одноосібно (всупереч п. 33 ст. 85 Конституції України) без подальшого парламентського контролю вирішувати питання щодо застосування Збройних Сил України та інших військових формувань для стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях і забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.
13. Визнаний таким, що втратив чинність, Закон України «Про створення вільної економічної зони „Крим“ та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (п. 4 ст. 11 Проекту). Проте при загально визнаній дискримінаційній сутності Закону «Про створення вільної економічної зони «Крим», в ньому містилися норми, зокрема, щодо звільнення юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які перебували на обліку в контролюючих органах або мали місцезнаходження (місце проживання) на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя на початок тимчасової окупації, від обов’язків сплати єдиного внеску, а також від обов’язку подання до контролюючих органів декларацій (крім митних декларацій), звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів протягом строку такої тимчасової окупації та після її завершення. Також до платників податків, які станом на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, не застосовуються починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому розпочалася тимчасова окупація, фінансові та штрафні санкції за порушення вимог порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій (податкової звітності) та повноти сплати сум податків і зборів.
Ця норма видається справедливою з огляду на факт тимчасової окупації Криму, проте її не існує в жодному іншому Законі.
14. Пропонується внесення змін до ст. 7 ЗУ «Про контррозвідувальну діяльність», відповідно до яких органам, підрозділам та співробітникам Служби безпеки України надається право проводити оперативно-технічні пошукові заходи у системах та каналах телекомунікацій у межах визначених законодавством повноважень виключно з метою отримання попереджувальної інформації у разі загрози вчинення терористичного акту, при проведенні антитерористичної операції або при здійсненні заходів, спрямованих на відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (пп. 10. п. 5 ст. 11 Проекту). Ця норма фактично означатиме, що СБУ отримає майже необмежену можливість прослуховувати телефонні розмови, перевіряти електрону пошту, профілі в соціальних мережах будь-якої особи з метою отримання «попереджувальної інформації» про загрозу вчинення терористичного акту.
І такі повноваження будуть розповсюджуатись не тільки на Донецьку та Луганську області, а й на всю країну.
Висновок: Нова редакція проекту Закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» (реєстр. № 7163), яка запропонована Комітетом ВР з національної безпеки і оборони до другого читання, суттєво відрізняється від тексту проекту закону, поданого Президентом України для першого читання. Відмінності між першим текстом та тим, що був напрацьований Комітетом, містяться у цілому ряді статей, які можуть значно погіршити безпекову та гуманітарну ситуацію та ситуацію з дотриманням прав людини не тільки в Донецькій та Луганській областях, але й по всій території України. Також слід зазначити, що райони «здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації», «райони бойових дій» та «зони безпеки», які передбачені новою редакцією Проекту, не мають чіткого визначення.
Але при цьому саме у їхніх межах особи, що залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки, отримують безпрецедентні повноваження без належного та ефективного контролю. Крім того, законопроект не передбачає механізму врегулювання розбіжностей, що існують між нормами, запропонованим проектом закону та положеннями інших нормативних актів, що вже регламентують питання реалізації прав, наприклад, внутрішньо переміщених осіб або осіб, що мешкають на території Донецької та Луганської областей (наприклад, Розпорядження КМУ від 07.11.2014 № 1085-р, із яким пов’язана виплата щомісячної грошової адресної допомоги переселенцям, або Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО» тощо).
Ядерное оружие: почему снижение риска ядерной войны должно быть главной заботой нашего поколения
Последствия ядерной войны будут разрушительными. Многое еще нужно и можно сделать, чтобы уменьшить риск того, что человечество когда-либо будет вести такую войну.
by Max Roser
Ударная волна и жар, создаваемые взрывом одного ядерного заряда, могут немедленно лишить жизни миллионы людей.
Но еще больше разрушений, которые последуют за ядерной войной.
Первой причиной этого являются радиоактивные осадки. Радиоактивная пыль от детонирующих бомб поднимается в атмосферу и распространяется по обширным территориям мира, откуда она падает вниз и вызывает смертельный уровень радиации.
Вторая причина менее известна. Но это последствие — «ядерная зима» и последовавший за ней всемирный голод — теперь считается самым серьезным последствием ядерной войны.
Города, атакованные ядерными ракетами, горят с такой интенсивностью, что создают собственную ветровую систему, огненную бурю: горячий воздух над горящим городом поднимается вверх и сменяется воздухом, устремляющимся со всех сторон. Штормовые ветры раздувают пламя и создают сильный жар.
От этой огненной бури большие столбы дыма и сажи поднимаются над горящими городами и достигают стратосферы.
Там он распространяется по планете и блокирует солнечный свет. На такой огромной высоте — далеко над облаками — он не может вылиться дождем, а это означает, что он останется там на годы, затемняя небо и тем самым высушивая и охлаждая планету.
Ожидается, что ядерная зима, которая последует за крупномасштабной ядерной войной, приведет к понижению температуры на 20 или даже 30 градусов Цельсия (60–86° F) во многих сельскохозяйственных регионах мира, включая большую часть Евразии и Северной Америки. Ядерная зима вызовет «ядерный голод». Производство продуктов питания в мире рухнет, и миллиарды людей будут голодать. 1
Эти последствия — радиоактивные осадки и ядерная зима, ведущие к голоду — означают, что разрушения, вызванные ядерным оружием, не ограничиваются полем боя. Это не просто навредило бы стране, подвергшейся нападению. Ядерная война опустошит все страны, включая атакующую.
Возможность глобального опустошения делает перспективу ядерной войны такой ужасной.
И именно поэтому ядерное оружие так непривлекательно для ведения войны. Оружие, которое может привести к самоуничтожению, не является оружием, которое можно использовать стратегически.
Президент США Рейган четко выразил это в разгар холодной войны: «Ядерную войну нельзя выиграть, и ее никогда нельзя вести. Единственная ценность двух наших стран, обладающих ядерным оружием, состоит в том, чтобы убедиться, что оно никогда не будет использовано. Но тогда не лучше ли было бы совсем избавиться от них?» 2
Ядерные запасы были сокращены, но риск остается высоким
Через 40 лет после слов Рейгана холодная война закончилась, и ядерные запасы значительно сократились, как показано на графике.
Мир понял, что ядерное оружие — это не улица с односторонним движением, как когда-то считалось. Разоружение возможно.
Но диаграмма также показывает, что на нашей планете все еще находится почти десять тысяч ядерных боеголовок, распределенных как минимум по девяти странам.
3 Каждое из этих видов оружия может вызвать огромные разрушения; многие из них намного больше, чем те, что США сбросили на Хиросиму и Нагасаки. 4
В совокупности это оружие чрезвычайно разрушительно. Сценарий ядерной зимы, описанный выше, унесет жизни миллиардов людей — миллиардов — в годы, следующие за крупномасштабной ядерной войной, даже если она велась «только» с сегодняшними уменьшенными запасами. 5
Неясно, сможет ли человечество как вид пережить полномасштабную ядерную войну с нынешними запасами. 6 Ядерная война вполне может стать последней войной человечества.
Близкие вызовы: случаи, которые угрожали вывести «баланс ужаса» из равновесия и привести к войне
«Баланс террора» — это идея о том, что все вовлеченные политические лидеры настолько напуганы ядерной войной, что никогда не начнут ядерную атаку.
Если это вообще достижимо, то только в том случае, если все ядерные державы будут контролировать свое оружие.
Это связано с тем, что баланс уязвим для несчастных случаев: ядерная бомба, которая взорвется случайно — или даже просто ложная тревога, даже без применения оружия — может вызвать ядерный ответный удар, потому что некоторые страны держат свое ядерное оружие в режиме «запуск по предупреждению»; в ответ на предупреждение их лидеры могут решить в течение нескольких минут, хотят ли они нанести ответный удар.
Чтобы баланс ужаса был балансом, все стороны должны постоянно контролировать ситуацию. Однако это не так.
На временной шкале вы можете прочитать о некоторых критических ситуациях за последние десятилетия.
Риск ядерной войны вполне может быть низким, потому что ни одна из сторон не захочет вести такую войну, которая будет иметь такие ужасные последствия для всех на планете. Но существует риск того, что перечисленные здесь виды технических ошибок и аварий могут случайно привести к применению ядерного оружия, поскольку ядерная держава может ошибочно решить, что она подвергается нападению.
Вот почему так важно отслеживать ложные тревоги, ошибки и близкие вызовы: это инциденты, которые могут вывести «баланс ужаса» из равновесия и привести к войне.
Случайности и ошибки, конечно, не единственный возможный путь, который может привести к применению ядерного оружия. Есть риск того, что во главе страны, обладающей ядерным оружием, окажется ужасно безответственный человек. Существует риск ядерного терроризма, возможно, после кражи оружия террористической организацией. Существует вероятность того, что хакеры могут получить контроль над ядерной цепью управления. И есть вероятность того, что несколько из этих факторов играют роль одновременно.
Хронология событий, связанных с ядерным оружием
Как снизить риск ядерной войны?
Обострение конфликта между ядерными державами, а также несчастный случай, хакер, террорист или безответственный лидер могут привести к детонации ядерного оружия.
Эти риски сведутся к нулю, только если все ядерное оружие будет удалено из мира.
Я считаю, что это то, к чему человечество должно стремиться, но этого чрезвычайно трудно достичь, по крайней мере, в краткосрочной перспективе. Поэтому важно видеть, что существуют дополнительные способы, которые могут уменьшить вероятность того, что мир пострадает от ужасов ядерной войны. 8
Более мирный мир : Многие регионы мира, в которых наши предки вели безжалостные войны на протяжении бесчисленных поколений, в наше время необычайно мирны. Рост демократии, международной торговли, дипломатии и изменение культурного отношения к прославлению войны — вот некоторые из факторов, приписываемых этому развитию. 9
Сделав мир более мирным, мы снизим риск ядерной конфронтации. Усилия, уменьшающие вероятность любой войны, уменьшают вероятность ядерной войны.
Ядерные договоры : Несколько договоров о нераспространении сыграли ключевую роль в достижении значительного сокращения ядерных запасов. Однако ключевые договоры, такие как Договор о ликвидации ракет средней и меньшей дальности (ДРСМД) между США и Россией, были приостановлены, и могут быть достигнуты дополнительные соглашения.
Договор ООН о запрещении ядерного оружия, вступивший в силу в 2021 году, является последним достижением в этом направлении.
Небольшие ядерные арсеналы : Дальнейшее сокращение запасов рассматривается экспертами как важная и достижимая цель.
Считается достижимым, потому что меньшие запасы по-прежнему обеспечивают преимущества сдерживания ядерного оружия. И это важно, так как снижает риск аварий и вероятность того, что возможная ядерная война положит конец цивилизации.
Лучший мониторинг, лучший контроль: Риск может быть дополнительно снижен за счет усилий по лучшему контролю над ядерным оружием – так, чтобы опасные ситуации случались реже. Точно так же более совершенные системы мониторинга снизят вероятность ложных срабатываний.
Снятие ядерного оружия с «высокой боевой готовности» уменьшит риск того, что любая авария, которая все же произойдет, может быстро выйти из-под контроля. А хорошо обеспеченное ресурсами Международное агентство по атомной энергии может проверить, выполняются ли соглашения в договорах.
Лучшее общественное понимание, глобальные отношения и культура : Наконец, я также верю, что это поможет ясно увидеть, что миллиарды из нас преследуют одну и ту же цель. Никто из нас не хочет пережить ядерную войну, никто из нас не хочет умереть в ней. Как сказал Рейган, ядерную войну нельзя выиграть, и было бы лучше полностью отказаться от этого оружия.
Поколение назад широкое и заметное общественное движение преследовало цель ядерного разоружения. Эти усилия были в значительной степени успешными. Но с тех пор эта цель, к сожалению, потеряла большую часть того внимания, которое она когда-то привлекала, — и это несмотря на то, что принципиально ничего не изменилось: мир по-прежнему обладает оружием, способным убить миллиарды. 10 Хотелось бы, чтобы в нашем поколении это было более заметно, чтобы больше молодых людей ставило перед собой цель обезопасить мир от ядерного оружия.
Под этим сообщением вы найдете ресурсы о том, где вы можете принять участие или сделать пожертвование, чтобы помочь уменьшить опасность от ядерного оружия.
Заключение
Я считаю, что некоторые опасности преувеличены – например, я считаю, что страх перед террористическими атаками часто совершенно не соответствует реальному риску. Но когда дело доходит до ядерного оружия, я считаю, что все наоборот.
Многие сегодня почти не думают о ядерном конфликте, и я думаю, что это большая ошибка.
В течение восьми десятилетий люди производят ядерное оружие. Несколько стран выделили огромные суммы денег на их строительство. И сейчас мы живем в мире, в котором это оружие ставит под угрозу всю нашу цивилизацию и наше будущее.
Это разрушительное оружие является, пожалуй, ярчайшим примером того, что технологии и инновации являются не только силами добра, но и могут привести к катастрофическим разрушениям.
Без Второй мировой войны и холодной войны мир, возможно, никогда не разработал бы это оружие, и мы могли бы найти невообразимой идею о том, что кто-то может создать такое оружие. Но это не тот мир, в котором мы живем.
Мы живем в мире с оружием огромной разрушительной силы, и мы должны видеть риски, которые они представляют для всех нас, и находить способы их уменьшить.
Я надеюсь, что сегодня в мире есть много людей, которые берут на себя задачу сделать мир более мирным и снизить риск ядерного оружия. Цель должна заключаться в том, чтобы человечество никогда не использовало эту самую разрушительную технологию, которую мы когда-либо разрабатывали.
Ресурсы для продолжения чтения и поиска способов снижения риска ядерного оружия:
- Хиросима: отчет Джона Херси для New Yorker о бомбардировке Хиросимы, опубликованный 19 августа.46.
- «80 000 часов», профиль ядерной безопасности: статья, посвященная вопросу о том, как выбрать карьеру, которая сделает мир более безопасным от ядерного оружия.
- «Институт будущего жизни» по ядерному оружию: эта страница содержит обширный список дополнительных ссылок, включая видео, исследовательские работы и множество организаций, занимающихся снижением риска от ядерного оружия.
Благодарности: Я хотел бы поблагодарить Чарли Джаттино, Ханну Ритчи и Эдуарда Матье за прочтение черновика этого документа и за их очень полезные комментарии и идеи.
Дополнительные списки опасных ситуаций с ядерным оружием:
- Институт будущего жизни – Случайная ядерная война: Хронология критических ситуаций.
- Алан Ф. Филипс, доктор медицинских наук – 20 несчастных случаев, которые могли привести к случайной ядерной войне, опубликовано в Nuclear Files
- Джош Харкинсон (2014 г.) – В тот раз, когда мы чуть не уничтожили ядерную бомбу в Северной Каролине
- Союз обеспокоенных ученых (2015 г.) – Близкие вызовы с ядерным оружием
- Википедия – список ядерных вызовов
9015 6 Доклад Чатем-Хаус (2014 г.) – Слишком близко для комфорта: случаи применения вблизи ядерного оружия и варианты политики, авторы Патриция Льюис, Хизер Уильямс, Бенуа Пелопидас и Сасан Аглани
США разрешают визит представителя Северной Кореи
Автор: Аршад Мохаммед По словам аналитиков, этот шаг может стать первым шагом к переговорам между двумя странами о прекращении ядерных программ Пхеньяна.
Специальный посланник США в Северной Корее Стивен Босворт (на переднем плане) и Сун Ким, главный переговорщик США по ядерным вопросам, уезжают после встречи с посланником Южной Кореи по ядерным вопросам на севере Ви Сон Лаком в министерстве иностранных дел в Сеуле 5 сентября 2009 г.. REUTERS/Джо Ён-Хак
Государственный департамент заявил, что принял решение предоставить визу Ри Гуну, официальному лицу Северной Кореи № 2 на многосторонних переговорах по ее ядерным программам, для участия в встречах в Нью-Йорке и Сан-Диего с частными учеными и экспертами, изучающими Северную Корею.
В ведомстве ничего не сказали о возможности переговоров между американскими и северокорейскими официальными лицами, но источник, знакомый с этим вопросом, сказал, что существует высокая вероятность того, что американский дипломат Сун Ким неофициально встретится с Ри во время его поездки.
Соединенные Штаты надеются, что двусторонний диалог может вернуть Северную Корею, которая провела второе ядерное испытание в мае, к более широким переговорам об отказе от своих ядерных программ.
В шестисторонних переговорах участвуют две Кореи, Китай, Япония, Россия и США, но они зашли в тупик, поскольку шесть месяцев назад Северная Корея заявила, что выходит из них.
Север недавно телеграфировал, что хочет улучшить отношения с Вашингтоном, освободив двух заключенных в тюрьму американских журналистов в августе и дав понять 10 дней назад, что он может вернуться к шестисторонним переговорам, но сначала хочет поговорить с Соединенными Штатами.
Неясно, что могло вызвать недавнее потепление.
После того, как Пхеньян провел второе ядерное испытание, Совет Безопасности ООН ввел новые санкции против Северной Кореи, призванные ограничить ее продажу оружия, которое является жизненно важным источником твердой валюты для обедневшей страны.
Соединенные Штаты, заявившие, что не приняли решения о двусторонних переговорах, хотят получить некоторые гарантии того, что Северная Корея действительно вернется к шестисторонним переговорам и подтвердит свое обязательство отказаться от своих ядерных программ, прежде чем вступать в них напрямую.
Американские аналитики заявили, что, разрешив Ри посетить страну, администрация Обамы может сигнализировать о своем желании выяснить, могут ли прямые переговоры между Соединенными Штатами и Северной Кореей привести к возобновлению более широких переговоров о денуклеаризации.
«НЕПРЕМИНИМЫЕ РАЗНОГЛАСИЯ»
«Вашингтон говорит Пхеньяну, что они заинтересованы в сохранении динамики, тенденции к диалогу, которую мы наблюдаем в последние недели», — сказал Эванс Ревир, президент Корейского общества в Нью-Йорке.
«(Это предполагает), что администрация заинтересована в том, чтобы диалоговый мяч оставался в игре», — добавил он.
Корейское общество, базирующееся в Нью-Йорке, и еще одна некоммерческая организация, Национальный комитет по внешней политике США, пригласили Ри принять участие в семинаре 30 октября в Нью-Йорке с участием частных ученых, бывших правительственных чиновников и аналитиков.
Кроме того, Ри была приглашена принять участие в Кооперативном диалоге Северо-Восточной Азии в Калифорнийском университете в Сан-Диего.
Leave a Reply